ХРОНІКИ ЛУЦЬКОЇ ШЛЯХТИ

Вся правда про наших олігархів, депутатів і чиновників

Їм українська історія – до сраки

Вибачте, просто я почав з головного.

Вчергове подумав, що знищення підземель на Кафедральній, скандал навколо будинку Прайзлерів, знищення будинку архітектора Тимошенка на вулиці Ярощука – то все не випадковість.

А цілком системна і свідома позиція Ігоря Палиці й усіх, хто на нього працює, намагаючись вислужитися.

Ще один доказ тому – скандал навколо будинку родини Терещенків у Києві.

Там фігурують якраз двоє представників одного угрупування – Ігор Палиця і Тимур Міндіч.

Так-так.

Наш рідний Ігор Петрович.

І одіозний, ужасний, знаменитий «друг Зеленського» Міндіч, який став символом новітнього блядства діючої влади.

Отож, що там з будинком Терещенків?

У центрі Києва, на бульварі Шевченка стоїть будинок знаменитої української родини. Історичний особняк – колосальна пам’ятка історії: у його стінах починалася директорія, Винниченко і Петлюра готували повстання проти гетьмана Скоропадського.

Зрештою, це й пам’ятка архітектури – класний зразок неоготичного стилю.

Його історію можна прочитати тут, а послухати, наприклад – ось тут.

Невідомими шляхами цей будинок у 2007 році приватизувала фірма «Центрелеватормлинбуд».

Приватизувала на умовах того, що будівля буде повністю реставрована. Ага. 🤬

І от у 2023 році Департамент міського благоустрою Київської міськдержадміністрації вже ось-ось мав видати дозвіл на перебудову цього особняка на торгово-офісний центр. Фактично – на його знищення.

Родина Терещенків – правнук історичного власника будинку Мішель Терещенко та його дружина Олена – розгорнули безпрецедентну юридичну битву за збереження будівлі.

Представники «Центрелеватормлинбуду» – фірми, яка офіційно належала Міндічу, а потім формально була переписана на дружину Ігоря Палиці – довго судилися. Дуже вже хотіли ще шматочно землі захапати.

Зрештою Верховний Суд поставив крапку: повернув державі у власність пам’ятник культурної спадщини, особняк Терещенка на бульварі Тараса Шевченка в Києві.

Цього разу ці шакали мусили відповзти.

Але, судячи з луцьких подій, зовсім не зупинилися у прагненні знищити черговий шматок української історії.

Ех, чому в Луцьку немає своїх Терещенків, здатних дати по морді нашим Палицям і Міндічам?..

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *